"Кредит під токсичні відходи“

Львівський дослідний нафтомаслозавод” взяв гроші в комерційних структур під заставу гудронів! 200 тисяч тонн токсичних відходів, які нині є на балансі “Львівського дослідного нафтомаслозаводу” можуть стати “нічийними”, себто перейти у власність місцевої громади. Власне такого розвитку подій побоюються деякі захисники довкілля у зв’язку з фінансовими труднощами підприємства та початком судової справи у Львівському господарському суді щодо визнання заводу банкрутом. Якщо їх побоювання стануть реальністю, Грибовицьку сільську раду ощасливлять 200 тисячами тонн кислих гудронів, себто майже по 100 тонн кожному грибовицькому ґазді...

Гудронна історія. Читати далі...

середа, 27 березня 2013 р.

Грибовицькі гудрони: активи чи отрута? Слово за Фемідою

Доконечна потреба закрити Грибовицьке сміттєзвалище і провести його рекультивацію - не викликає сумнівів ні у екологів, ні у влади, ні у мешканців Львівщини. Проте розв'язанню однієї з найбільших екологічних проблем області заважає кілька непереборних "але". Одне з них – місце для нового сміттєзвалища. Але якщо станеться диво, і влада переконає якусь громаду врятувати Львів, то одразу постане друга біда - гудрони.

Що робити з 200 тисячами тонн токсичних відхів переробки нафти або ж кислими гудронами, що належать підприємству-банкруту ВАТ «Львівськийдослідний нафтомаслозавод» і зберігаються в амбрах (так звані гудронні озера) на території сміттєзвалища? - відповідь на це запитання годі знайти. Межа проходить між правом на недоторканність приватної власності і правом суспільства на безпечне для життя і здоров'я довкілля. 

Екологи оцінили збитки, що гудрони завдали водним ресурсам навколо сміттєзвалища, приблизно у 72 млн грн. Власники вважають суму шкоди довкіллю перебільшеною і натякають на наявність комерційного інтересу. Науковці, що розробляють план рекультивації, проблему гудронів залишають осторонь, а самі гудрони як приватна власність – недоторканні.

Але про все за порядком Отож, наприкінці серпня 2010 року Державна екологічна інспекція у Львівській області провела перевірку місця захоронення кислих гудронів і території приблизно на відстані одного кілометра від амбарів. За висновком Екоінспекції, яка відібрала проби ґрунтів і води, ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» здійснив забруднення водних ресурсів на території села Грибовичі, порушивши тим самим ст. 44, 70, 95 Водного кодексу України та ст. 40,51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Як наслідок, державі завдано збитків на 71 974 648,3 грн.

Комісія, яка здійснювала перевірку, встановила, що у двох із трьох накопичувачів гудронів на території сміттєзвалища понизився рівень рідини приблизно на 1 метр. Обстеження показало, що фільтрати з накопичувачів просочилися в районі садово-городнього кооперативу «Сонячний» на відстані приблизно 1 км від амбарів.На території, де відбувається просочування рідини, виявили три штучних траншеї, в одній з яких труба. Саме цією трубою, на думку екологів,стоки потрапляють у безіменний потік а звідти, – у річку. Провівши розрахунок за методикою Мінекології, Держекоінспекція і встановила завдану шкоду водним ресурсам. Оскільки добровільно сплатити таку суму правонаступники майна збанкрутілого Нафтомаслозаводу - санатори - відмовились, то екологи вирішили відстояти інтереси держави в суді.

На думку арбітражного керуючого санацією ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» Володимира Коляди, небезпека від гудронних озер перебільшена.

«Я не кажу, що там рекреаційна зона. Однак, за двадцять років зберігання гудрони, фактично, самозахоронилися. На поверхні озер, – шар води, далі шар в'язкої суміші, а під нею, – гудрон, практично, це шар асфальту», – не погоджується із висновками екоінспекторів керуючий санацією.

Свої аргументи Володимир Коляда базує на висновках завідувача кафедри екології Харківського національного університету професора Ігоря Крайнова, який досліджував екологію гудронних озер. Висновки експерта суд використав як доказ: опираючись на них, колегія суддів відхилила позов Держекоінспекції. Коляда також нагадав про існування величезного озера інфільтрату під сміттєзвалищем: «Як відомо, під горою сміття висотою 80 метрів є ціле озеро інфільтрату, на яке тисне п'ять мільйонів тоннвідходів. Звідси і витоки, забруднення ґрунту і води кадмієм, міддю, залізом та іншими важкими металами. У гудронних озерах такого майже немає».

Словом, суд, ухвалюючи рішення відмовити у позові Держекоінспекції, зробив висновок про недостатність аргументів і доказів забруднення з боку амбарів кислих гудронів. Також представники Феміди, відмовляючи позивачеві у задоволенні позову на користь держави, звернули увагу на те, що дану територію забруднюють не лише кислі гудрони «Нафтомаслозаводу», а й інші джерела. Однак необхідність проведення фахового екологічного аудиту для суддів не стало на стільки принциповим питанням, як свого часу економічна складова, що сприяла швидкій санації підприємства. Відтак, рішенням від 9 листопада 2012 року у позові Дежекоінспекції щодо відшкодуванняв Держбюджет маже 72 млн. грн. було відмовлено.

Минуло три місяці з часу рішення суду. Сміттєзвалище досі експлуатується, кислі гудрони далі зберігаються в амбарах. Інститут «Гірхімпром» розробив план рекультивації головного смітника області, в якому приділив певну увагу темі гудронів. Як зазначив Гал-інфо директор інституту Іван Зозуля, замовник проекту рекультивації, Львівська міська рада, довела інституту завдання з 25 пунктів і один з них – рекомендації щодо безпечного зберігання гудронів. Інші вимог щодо відходів переробки нафти науковцям не висувалися, каже він.

В області натомість важать, що відділяти тему гудронів від теми рекультивації сміттєзвалища недоцільно. «Однак, гудрони є приватною власністю і мають при цьому певну цінність», – каже виконувач обов'язків голови комісії екології Львівської облради Микола Кадикало. Депутат зазначив, що ця проблема буде порушена на одному із засідань комісії.

Арбітражний керуючий переконаний, що йдеться про тиск. «Хтось хоче передати гудрони у власність територіальної громади. У громади що, мало проблем? Це потрібно для того, аби виділити з бюджету гроші начебто на утилізацію гудронів і потім їх успішно «використати», – сказав Володимир Коляда в розмові із журналістом Гал-інфо.

Наразі ж таке враження, що влада області впливу на власника відходів не має і подальшу їх долю вирішити не може. Хіба що, як варіант, – довести небезпеку кислих гудронів для довкілля. Зокрема, у відділі екологічної безпеки Державного управління ОНПС у Львівській області вважають, що «ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» не вживає жодних заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання кислих гудронів та їх утилізації чи видалення».

І далі: «…відбувається витікання інфільтратів із амбарів кислих гудронів. Протікання цих високотоксичних відходів ІІ класу небезпеки викликає забруднення ґрунту, поверхневих і, головне, підземних вод, що з'єднані підземними шляхами із джерелами водопостачання навколишніх сіл».

Зазначається, що зберігання кислих гудронів здійснюється з порушенням вимог екологічної безпеки, що загрожує здоров'ю людей, зокрема мешканцям міста Львова, оскільки місце зберігання гудронів розташоване в 10 кілометровій зоні міста.

В управлінні стверджують, що ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» порушує природоохоронне законодавство, «оскільки розміщення небезпечних відходів передбачає отримання лімітів та дозволу на цю діяльність, таких документів підприємство не отримувало та не зверталось за їх отриманням».

Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. від 27 липня 1995 р. № 554 «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» є об'єктом підвищеної екологічної небезпеки.

Також досі жодної інформації про результати проведення обов'язкового екологічного аудиту ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» до управління не надійшло, що «унеможливлює розробку відповідних природоохоронних заходів щодо утилізації небезпечних відходів…».

Вирішення питання реалізації природоохоронних заходів щодо припинення негативного впливу гудронів на довкілля є невідкладним, оскільки витоки токсичного фільтрату з амбарів кислих гудронів в будь-який час можуть попасти у джерела питної води, що може призвести до екологічної катастрофи та становить загрозу для життя та здоров'я людей.

До того ж 03.08.2011р. у ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» закінчився строк дії ліцензії на поводження з небезпечними відходами. «На даний час жодних дій з боку підприємства для поновлення дії ліцензії не вживається», - запевняють в Державноому управлінні ОНПС у Львівській області

Втім, спроба обласної Держекоінспекції через суд довести, що Нафтомаслозавод у місці зберігання своїх відходів завдав екології збитків на 72 млн грн поки що не вдалася. Суд не підтримав докази львівських екологів, зокрема, надавши перевагу аргументам фахівця із Харкова. Хай так, але боронь Боже якщо суд помилився, бо такі помилки мають довготривалі і часто непоправні наслідки. Йдеться ж бо про те, як збалансувати екологічну безпеку громади і комерційний інтерес підприємства. Точніше групи кредиторів, які мають намір компенсувати свої збитки. Адже ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» оголошений банкрутом.

Власне, однозначно сказатискільки можуть коштувати відходи переробки нафти, що зберігаються у Грибовичах, досить складно. За інформацією Держуправління екології у Львівській області, у 2007 році ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» надав у заставу АКБ «Форму» кислі гудронив кількості 11 445 тонн заставною вартістю 1 144 500 грн. Всього, нагадаємо, за різними даними, в амбарах зберігається від 150 до 200 тисяч тонн гудронів.

Додамо, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Львова звернулася до Господарського суду у Львівській області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». 21 січня 2008 року порушено провадження у справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 18 червня 2008 році затверджено реєстр вимоги кредиторів ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Постановою від 27 лютого 2009 року ВАТ визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 30 жовтня 2012 року суд ухвалив відкласти розгляд справи на кінець січня 2013 року у зв'язку з проведенням заходів щодо ліквідації банкрута і розглядом у Господарському суді Львівської області справи за позовом Державної екологічної інспекції до ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» про стягнення 72 млн грн. Суд, як згадано було вище, позов екоінспекції відхилив. Завтра ж, 28 березня, у Львівському господарському суді відбудеться розгляд апеляції інспекції до ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод».

Ірина Курус.

Фото: bei-gudronnmz.blogspot.com

http://galinfo.com.ua/news/129971.html