"Кредит під токсичні відходи“

Львівський дослідний нафтомаслозавод” взяв гроші в комерційних структур під заставу гудронів! 200 тисяч тонн токсичних відходів, які нині є на балансі “Львівського дослідного нафтомаслозаводу” можуть стати “нічийними”, себто перейти у власність місцевої громади. Власне такого розвитку подій побоюються деякі захисники довкілля у зв’язку з фінансовими труднощами підприємства та початком судової справи у Львівському господарському суді щодо визнання заводу банкрутом. Якщо їх побоювання стануть реальністю, Грибовицьку сільську раду ощасливлять 200 тисячами тонн кислих гудронів, себто майже по 100 тонн кожному грибовицькому ґазді...

Гудронна історія. Читати далі...

четвер, 10 березня 2016 р.

Гудронна катастрофа на Львівщині та її наслідки

10.03.2016 Витік гудронів, що зберігаються на території Грибовицького сміттєзвалища на Львівщині, на початку січня цього року завдав непоправної шкоди навколишньому середовищу.
Озера зі шкідливими відходами на території Грибовицького сміттєзвалища, 4 січня 2016 року. Фото: ВголосОзера зі шкідливими відходами на території Грибовицького сміттєзвалища, 4 січня 2016 року. Фото: Вголос

У розпорядження «Вголосу» потрапили офіційні документи та результати аналізів ґрунтів та води, взяті з території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Нагадаємо, 12 січня в селі Малехів неподалік Львова в місцевій річці масово загинула риба. Місцеві відразу запідозрили, що в річку потрапити кислі гудрони, що є речовинами другого класу небезпеки після радіоактивних відходів та перебувають на території Грибовицького сміттєзвалища. Спеціалісти Державної екологічної інспекції у Львівській області виїхали на місце, щоб відібрати проби води та ґрунту.

Голова комісії з небезпечних відходів громадської ради при Державній екологічній інспекції у Львівській області Юрій Дмитришин тоді заявив, що на Грибовицькому сміттєзвалищі стався не витік кислих гудронів, а «прорив небезпечних відходів, що утворився внаслідок рукотворного прориття каналу в дамбі».

«Кислі гудрони потрапили в річку Малехівку, від чого її рівень піднявся на півметра. У трьох озерах аж до готелю «Варшава» вимерла вся риба. В селі Малехів отруєно всі колодязі, ця вода потрапила й у водозабірник, з якого 2 вулиці села беруть воду. Нині вона непридатна до споживання», – пояснив Юрій Дмитришин.

Адже ще на початку січня громадські активісти виявили, що з Грибовицького сміттєзвалища невідомі вже кілька місяців вивозять кислі гудрони з вмістом сірчаної кислоти. Біля гудронових озер і справді було вирито нові котловани, в які зливають гудрони перед транспортуванням.

На Грибовицькому сміттєзвалищі є три озера-котловани з кислими гудронами. Окрім відходів нафтовидобувної галузі, в ці резервуари зливали відходи різних хімічних підприємств. За приблизними підрахунками, там є від 200 до 500 тисяч тонн кислих гудронів. Усі вони належать Львівському дослідному нафтомаслозаводу, який нині визнано банкрутом. Однак з жовтня минулого року невідомі особі почали викрадати ці небезпечні речовини.

Після витоку гудронів громадськість звернулася з листами до Президента України, голови ВРУ, прем'єр-міністра України, генерального прокурора, міністра МВС, в. о. міністра екології та природних ресурсів, голови Комітету ВРУ з питань екологічної політики природокористування та наслідків ЧАЕС, голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров'я з вимогою відреагувати на це. Відтак на виконання листа апарату Верховної Ради України від 2 лютого на колективне звернення голови Громадського об'єднання «Комітет екологічного порятунку України» Марка Шпікули та інших Львівська ОДА надала свою відповідь. У ній, зокрема, сказано, що «ситуацію, яка склалася зі зберіганням кислих гудронів ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» на території Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій на позачерговому засіданні від 12 січня 2016 року визнала такою, що потребує реагування та вжиття невідкладних і вичерпних заходів для недопущення її переростання в надзвичайну ситуацію техногенного характеру».

Що показали проби ґрунту та води?

За результатами досліджень відібраних проб води на території Малехівської сільської ради Жовківського району, які провела 12 січня Державна екологічна інспекція у Львівській області, виявлено перевищення норм гранично допустимих концентрацій (надалі – ГДК) шкідливих речовин, а саме:

- у поверхневій воді з озера, з якого починається р. Малехівка, в с. Малехів за такими показниками: хлориди – у 3,5 разу, сульфати – у 6,7 разу, сухий залишок – у 5,8 разу, амоній (у перерахунку на азот амонійний) – у 38,8 разу, хімічне споживання кисню – у 191,7 разу, залізо загальне – у 105 разів, аніонні СПАР – у 171 раз, нафтопродукти – в 11,7 разу, свинець – у 5,7 разу, кадмій – у 3,2 разу, марганець – у 12,7 разу, pH у межах норми – 7,05 од. pH;

- у р. Малехівка, поблизу моста поряд з готельно-ресторанним комплексом «Варшава», на автодорозі Львів – Рава-Руська за такими показниками: хлориди – у 3,6 разу, сульфати – у 6,7 разу, сухий залишок – у 5,8 разу, амоній (у перерахунку на азот амонійний) – у 41 раз, хімічне споживання кисню – в 193,3 разу, залізо загальне – у 106 разів, аніонні СПАР – у 171 раз, нафтопродукти – в 11,8 разу, свинець – у 5,7 разу, кадмій – у 3 рази, марганець – у 12,3 разу, pH у межах норми – 7,1 од. pH;

- у поверхневих водах з потоку біля автодороги Львів – Рава-Руська, за 1 км від підніжжя сміттєзвалища ЛКП «Збиранка», за такими показниками: сухий залишок – у 1,3 разу, хімічне споживання кисню – у 2,1 разу, свинець – у 2 рази, кадмій – у 1,5 разу, марганець – у 2,8 разу, pH у межах норми – 7,1 од. pH.

В об'єднаній пробі ґрунту на прилеглій до земляного насипу дамби з гудронами з південно-східного боку виявлено перевищення концентрацій за такими показниками: неполярні вуглеводні (нафтопродукти) – у 2,8 разу, хлориди – у 6,2 разу, марганець (рухомі форми) – в 1,7 разу, залізо (рухомі форми) – у 5,2 разу відносно фону та сульфати (водна витяжка) – у 17 разів відносно ГДК.

Таким чином, зафіксовано перевищення норм ГДК шкідливих речовин у 100 і більше разів лише за завислими речовинами, хімічним споживанням кисню, залізом та аніонами СПАР. Водночас ГДК інших шкідливих речовин, у тому числі нафтопродуктів і важких металів, не перевищують поріг у 100 разів, а водневий показник рН перебуває в нормі.

Державна екологічна інспекція у Львівській області 21 січня повторно здійснила виїзд для проведення обстеження. Витоків з місця зберігання кислих гудронів не виявлено. Загальна площа забрудненої ділянки становить 2721 м3.

Як зазначено в документі: «З проведених досліджень поверхневих вод Державна екологічна інспекція у Львівській області не може стверджувати, що причиною забруднення р. Малехівка являються лише наслідки витоку з місця накопичення та зберігання кислих гудронів, оскільки перевищення норм ГДК азоту амонійного, заліза загального, хімічного споживання кисню, аніонних СПАР вказує на вміст у витоках кислих гудронів стічних вод». Також листом від 22 січня 2016 року №02-251 Держекоінспекція звернулася у відділ Держгеокадастру Жовківського району з проханням визначення нормативно-грошової оцінки забрудненої земельної ділянки для нарахування збитків.

Окрім того, свої аналізи провели й фахівці Державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України». Вони провели відбір і лабораторні дослідження однієї проби поверхневої води з р. Малехівки та двох проб ґрунту з берегів р. Малехівка в с. Малехів. «У пробах ґрунту перевищень ГДК марганцю, нікелю, міді, цинку, свинцю, кобальту, кадмію, хрому, толуолу та бензолу, згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99, не виявлено.

Поверхнева вода у місці відбору – с. Малехів, вул. Жовківська, 1, забруднена і не відповідає нормативним показникам Санітарних правил №4630-88, згідно з перевищень значень запаху в 4 рази, ХСК (хімічного споживання кисню) в 3,1 разів та ГДК заліза в 3,6 разів, сухого залишку в 1,2 разів, аміаку в 6 разів, СПАР в 28 разів, нафтопродуктів в 16 разів, фенолів у 8 разів, свинцю в 1,1 разів, формальдегіду в 1,3 рази, марганцю в 24 рази, кадмію в 4 рази», – зазначено в документі.

Водночас у Львівській ОДА наголосили, що питання реалізації природоохоронних заходів з припинення негативного впливу гудронів на довкілля є невідкладним, оскільки витоки токсичного фільтрату з котлованів кислих гудронів у будь-який час можуть потрапити в джерела питної води, що може призвести до екологічної катастрофи та становить загрозу для життя і здоров'я мешканців прилеглих населених пунктів Жовківського району.

Кримінальний бік справи

Паралельно з роботою екологів зарухалися й правоохоронці, що розслідують об'єднане кримінальне провадження за фактами забруднення кислими гудронами земель та водойм, що спричинило масову загибель риби. Зокрема, слідче відділення Жовківського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області проводило досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201614024000042, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 242 Кримінального кодексу України.

18 січня 2016 року Червоноградська міська прокуратура вказане кримінальне провадження об'єднала з матеріалами кримінального провадження №12015140240001777, яке розпочали за правовою класифікацією, передбаченою ч. І ст. 239 Кримінального кодексу України (псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або довкілля).

На цей час, як звітують правоохоронці, досудове розслідування триває, проводять необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на швидке, повне та неупереджене дослідження всіх обставин події. Стан зазначеного досудового розслідування взяло на контроль Головне управління Національної поліції у Львівській області.

Прокуратура Львівщини також повідомила, що витік вказаних гудронів із місць постійного зберігання (котлованів) стався внаслідок їхнього розкрадання невідомими особами шляхом прориву дамби. Відтак за вказаним фактом 29 лютого цього року Червоноградська місцева прокуратура внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 (крадіжка) КК України. Проводити подальше розслідування доручено слідчим Жовківського відділення поліції Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області. Водночас перебіг досудового розслідування у згаданих кримінальних провадженнях прокуратура Львівської області взяла на контроль.

Моніторинг не припинятиметься

На сьогодні на виконання рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 12 січня 2016 року департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради спільно з Львівським комунальним підприємством «Збиранка» ліквідували три котловани поблизу ділянок з кислими гудронами. Також обмежено заїзд автомобільного транспорту до цих місць шляхом облаштування земляного валу та бетонних перешкод на під'їзній дорозі до них.

Державна екологічна інспекція у Львівській області та Малехівська сільська рада спільно з юридичним відділом апарату облдержадміністрації мали підготувати позовні заяви в судові інстанції у зв'язку з порушенням орендарем споруд для захоронення промислових відходів кислих гудронів природоохоронного законодавства. Окрім того, у ЛОДА доручили Львівському управлінню водного господарства «Львівське облводресурсів» надати пропозиції щодо сучасних методів очистки вод р. Малехівки від кислих гудронів.

Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації разом з екологічною інспекцією, Головним управлінням Держсанепідслужби у Львівській області доручили продовжити моніторинг негативного впливу на навколишнє природне середовище кислих гудронів, які зберігаються на території Малехівської сільської ради Жовківського району.

Голова громадської ради при Державній екологічній інспекції у Львівській області Марко Шпікула у коментарі «Вголосу» зазначив, що викрадення кислих гудронів з території Грибовицького сміттєзвалища справді припинилось, однак там досі перебувають невідомі особи. «Кримінальні справи справді порушено, власне, дві справи об'єднали в одну. Поліція дослідила, що це дійсно був навмисний прорив дамби, а не природний витік гудронів. Нашу інформацію підтвердили, однак усюди в справах фігурують невідомі особи. Неофіційно мені повідомили правоохоронці, що там задіяно дуже багато різних фірм, людей, однак, на жаль, вони не можуть це розголошувати, бо триває слідство», – пояснив Марко Шпікула.

На запитання, наскільки результативним, на його думку, буде розслідування, він відповів: «Я думаю, що поліція має на сьогодні всю необхідну інформацію. Ба більше, заступник прокурора Львівської області особисто взяв під контроль цю справу, тому ми всі сподіваємося на ефективне розслідування і результат».

Для місцевих мешканців це справжнє лихо, адже вся ця екологічна катастрофа й сусідство поряд із найнебезпечнішим екологічним об'єктом світу відбивається передусім на їхньому здоров'ї та здоров'ї їхніх дітей.

Олена Янковська, «Вголос»

http://vgolos.com.ua/articles/gudronna_katastrofa_na_lvivshchyni_ta_ii_naslidky_209464.html