"Кредит під токсичні відходи“

Львівський дослідний нафтомаслозавод” взяв гроші в комерційних структур під заставу гудронів! 200 тисяч тонн токсичних відходів, які нині є на балансі “Львівського дослідного нафтомаслозаводу” можуть стати “нічийними”, себто перейти у власність місцевої громади. Власне такого розвитку подій побоюються деякі захисники довкілля у зв’язку з фінансовими труднощами підприємства та початком судової справи у Львівському господарському суді щодо визнання заводу банкрутом. Якщо їх побоювання стануть реальністю, Грибовицьку сільську раду ощасливлять 200 тисячами тонн кислих гудронів, себто майже по 100 тонн кожному грибовицькому ґазді...

Гудронна історія. Читати далі...

пʼятницю, 22 жовтня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Гудрони на балансі

Токсичні відходи знову намагатимуться передати громаді?

71.9 млн грн — саме таку безпрецедентну суму виставила Державна екологічна інспекція у Львівській області “Львівському дослідному нафтомаслозаводу” за забруднення довкілля гудронами.
“Інспекційною перевіркою виявлено, що ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” здійснило забруднення води на території с. Грибовичі Жовківського району Львівської області, чим порушило Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” та Водний кодекс України. Кошти мають бути перераховані до місцевого бюджету с. Грибовичі”, зазначено у повідомлення на офіційному сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Звісно, токсичні відходи, що роками абияк зберігаються просто в озерах, могли нашкодити довкіллю України, зокрема, селу Грибовичі навіть на таку, космічну для наших українських реалій суму. Однак, питання в іншому — чому саме тепер з’явилася така цифра? Адже вже не перший рік екологи б’ють на сполох. Та і гудрони зберігаються в озерах вже 30 (!) років, досі штрафи були мізерні, або і більше — на звернення громадян про потенційну загрозу ніхто не реагував. Цікаво й інше — де були переконання фахівців екоінспекції у тому, що токсичні відходи завдають такої величезної шкоди довкіллю, коли відбувалися судові засідання процесу щодо визнання підприємства банкрутом? Чому на судових засіданнях не говорили про таку суму і не вимагали її покриття за рахунок коштів із продажу майна збанкрутілого заводу? Адже нині, коли відбувається ліквідація підприємства, всі “шматки пирога”, себто кошти від продажу майна підприємства-банкрута, вже поділено між кредиторами? Яким чином збираються стягнути 72 мільйони з підприємства-банкрута, чиє майно сьогодні вже фактично розпродають?

Однак, основне питання в іншому: чому сьогодні знову заговорили про гудрони? Одна з версій — вибори. Однак навряд чи розмови про проблему та виставлення претензії у 72 мільйони гривень додасть комусь реальних балів на виборчих перегонах. Більш ймовірною є друга версія:  сьогодні певні бізнес-структури, які прагнуть заволодіти майном (зокрема, нерухомістю) підприємства, хочуть здихатися токсичних відходів, які, за рішенням суду, також внесені у ліквідаційну масу. “Вже неодноразово були намагання створити ілюзію, що гудрони мають свою ціну, що їх можна з легкістю переробити, та ще й при тому отримавши доходи. Втім, в приватних розмовах фахівці визнають, що зробити це неможливо. Немає технології. Тож, якщо утилізовувати гудрони без шкоди (чи з мінімальною шкодою для довкілля), коштуватиме це чимало. Тому, очевидно, що відходи хочуть відокремити від підприємства”, — припускає Дмитро Скрильніков.
“Перший тривожний сигнал пролунав 14 липня, коли на сесії Львівської обласної ради раптом вигулькнуло питання про передачу гудронних озер у комунальну власність. Це питання тоді не пройшло”, — розповідає Дмитро Скрильніков.
Сьогодні питання гудронів виринуло знову, щоправда, вже на вищому рівні. “Як зазначив міністр охорони навколишнього природного середовища України Микола Злочевський, “просочування кислих гудронів із резервуарів на Львівському сміттєзвалищі триває. Необхідно вирішувати цю проблему якнайшвидше через високий рівень загрози для оточуючого середовища та людей”, — зазначено на сайті Міністерства охорони навколишнього середовища України. “Мінприроди України наголошує, що ліквідація загрози екологічної катастрофи можлива лише за умови передання резервуарів кислих гудронів із власності ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” НА БАЛАНС ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ”, — зазначено в повідомленні на офіційному сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

Тобто заради всезагальної безпеки продукти життєдіяльності ПРИВАТНОГО підприємства мають стати головним болем територіальної громади — нас із вами, і тягарем наших із вами гаманців, натомість, певні бізнес-структури отримають свій ласий шматок — майно заводу та кошти від його збуту.


Наталка Амстердам
http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=600

пʼятницю, 15 жовтня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Катастрофа чи афера?



Проведення Євро-2012 у Львові знову під загрозою зриву

Мінприроди України заявило, що «Львівський дослідний нафтомаслозавод» може спричинити екологічну катастрофу, яка загрожує проведенню Євро-2012. Львівські екологи стверджують, що проблема справді є і її треба негайно розв'язувати. Втім, обізнані у справі переконують, що зацікавлені бізнес-структури прагнуть нажитись як на майні заводу, так і на кислих гудронах, а розв'язання екологічної проблеми, яку створюють відходи, перекласти на плечі держави.

Річ у тому, що ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод уже близько 30-ти років зливає свої відходи до місцевих водних резервуарів, розташованих на його території. Це, мовляв, заважає Міністерству охорони навколишнього природного середовища України розпочати роботи для запобігання екологічній катастрофі. Про це повідомили в прес-службі міністерства.

"В резервуарах постійно фіксують зниження рівня рідини. Кислі гудрони, що накопичилися під час виробничої діяльності заводу, просочуються до підземних рік поблизу сіл Збиранка і Сороки (Жовківський район). Місцеві жителі потерпають від забруднення криниць та повітря. Існує загроза витоку небезпечної речовини до річки Малахівка, що впадає в річку Полтву. Територія підвищеного ризику розташована на відстані 10 кілометрів від Львова, де планують провести три матчі Євро-2012. Цей об'єкт ставить під загрозу проведення матчів у Львові", - йдеться у повідомленні Мінприроди. 

В Держекоінспекції Львівській області вже кілька років намагаються зобов'язати ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» утилізувати кислі гудрони. Втім, це підприємство – власника токсичних відходів - господарський суд Львівської області визнав банкрутом. Тож до гудронів й надалі нікому немає справ. «Інспекція вживає заходів, надає припис «Нафтомалсозаводу» щодо ліквідації цього забруднення. Але 2008 року суд оголосив цей завод банкрутом. Зараз справа перебуває у впровадженні в господарському суді. Ми маємо фактично збанкрутіле підприємство. Щоб розв'язати цю проблему, треба піднімати питання на державному рівні. Ми впливаємо всіма можливими заходами на «Нафтомаслозавод». Надали йому ще одне повідомлення. Але посадові особи підприємства ігнорують  наші виклики. Відтак ми будемо змушені звертатися у правоохоронні органи», - каже Алла Войціхівська, заступник начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів.

За екологічною катастрофою, проблемою державного рівня, загрозою проведення Євро-2012 у Львові ховаються інтереси певних бізнес-структур. У цьому переконаний Дмитро Скрильніков, директор агенції «Бюро екологічних розслідувань». На його думку, кмітливі бізнесмени хочуть заробити і на кислих гудронах, і на майні збанкрутілого ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». А під шумок проведення в Україні Євро-2012 екологічну проблему з кислими гудронами на Львівщині перекласти на плечі держави. Позаяк питання утилізації кислих гудронів на Грибовицькому сміттєзвалищі існує з 1957 року. Дотепер ні міська, ні обласна влада розв'язати цю проблему не могли. «Є люди, які зацікавлені, щоб зібрати вершки, а екологічну проблему залишити на рівні держави. Можливо, з цим пов'язана теперішня ситуація, враховуючи угорську катастрофу та прив'язуючи Євро-2012, бізнес-структури вирішили зробити невеличкий скандал. Показати актуальність проблеми, держава на це виділить кошти, частина з яких опиниться в чиїхось кишенях», - каже Дмитро Скрильніков. За його словами, майно ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» доволі ласий шматок для бізнесменів. Завод розташований у самому Львові на вул. Богдана Хмельницького. Представники ВАТ «Львівський дослідний нафт маслозавод» вже зверталися з проханням змінити цільове призначення земельної ділянки, де розташоване підприємство. Тож, на думку Дмитра Скрильнікова, майно ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» до Євро-2012 буде причетним. Тільки не як екологічна загроза від кислих гудронів, а доволі приваблива земельна ділянка в місті для будівництва готелю. «Свого часу ці гудрони віддали під заставу банку на кредит. За них ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» отримав кредит 13 млн грн. Це нонсенс, брати під заставу токсичні відходи. Після цього підприємство збанкрутувало. Власне, ті, хто надав гроші в кредит, насамперед отримуватимуть кошти від реалізації майна. Але ті, хто хоче отримати майно заводу, не хоче отримати і проблеми заводу у вигляді гудронів. Тому вже було декілька спроб передати ці відходи на баланс Львівської обласної ради або щоб держава взяла розв'язок цієї проблеми на себе. А певні бізнесмени отримують вершки у вигляді ділянок і майна підприємства, які можна буде використати навіть під Євро-2012», - зазначив Дмитро Скрильніков. 

Мабуть, спритні бізнесмени взяли приклад із не менш спритного і підприємливого міського голови Львова Андрія Садового, який не впорався з непосильною ношею звести стадіон у Львові за міський кошт і швидко вмив руки, коли питання спорудження стадіону на себе перебрала держава. Тож що загрожує проведенню Євро-2012 у Львові: можлива екологічна катастрофа чи меркантильні інтереси бізнес-структур? Вочевидь, це питання таки вирішуватимуть на державному рівні за бюджетні кошти, тобто за наші з вами гроші. 

Анастасія Андрійчук

четвер, 14 жовтня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Гудронові озера під Львовом ставлять під загрозу проведення «Євро-2012»

     ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», що вже близько тридцяти років зливає свої відходи до місцевих водних резервуарів, розташованих на його території,  заважає Міністерству охорони навколишнього природного середовища України розпочати роботи з попередження екологічної катастрофи.

     Підприємство, яке на сьогодні офіційно визнане банкрутом, планує продати кислі гудрони, що накопичилися в процесі виробничої діяльності заводу. Тим часом забруднення продовжується: в резервуарах постійно фіксується зниження рівня рідини. Гудрони просочуються до підземних рік поблизу сіл Збиранка і Сороки (Жовківського району). Місцеві мешканці потерпають від забруднення криниць та повітря.

     Існує загроза витоку небезпечної речовини до річки Малахівка, яка впадає в річку Полтву. Територія підвищеного ризику розташована на відстані 10 кілометрів від Львова, де планується проведення матчів «Євро-2012». Наявність подібного об'єкта ставить під загрозу проведення європейського футбольного чемпіонату.

     На даний момент Мінприроди України готове приступити до екологічної експертизи резервуарів з метою визначення технологічного процесу ліквідації небезпеки. Для того, аби уникнути додаткового забруднення площі біля гудронових озер, поблизу заводу необхідно негайно облаштувати відповідний майданчик для роботи спеціалістів. Процес збирання, транспортування та утилізації хімічної рідини має відбуватися під жорстким екологічним контролем спеціалістів.

     Мінприроди вимагає допустити своїх спеціалістів до резервуарів із кислими гудронами для термінового попередження екологічної катастрофи. Питання львівських озер знаходиться на особистому контролі Міністра охорони навколишнього природного середовища України Миколи Злочевського.

http://www.menr.gov.ua/content/article/6584

понеділок, 20 вересня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Львівський маслозавод перероблятиме грибовицькі гудрони, – Євген Пастух

У Львові буде створено робочу групу, яка займатиметься ліквідацією кислих гудронів із Грибовицького сміттєзвалища.

Про це 20 вересня на прес-конференції повідомив заступник голови Львівської ОДА Євген Пастух.

За його словами, перше питання, яке стоїть сьогодні – це заміна арбітражного керуючого на маслозаводі, а також створення робочої групи із ліквідації кислих гудронів.

«Рішення щодо арбітражного керуючого мусить прийняти суд. Проект рішення про створення робочої групи уже мною розроблено і передано на підпис голові Львівської ОДА Василю Горбалю. Переробкою гудронів із Грибовицього сміттєзвалища буде займатися Інститут масла (Львівський дослідний маслозавод, – ЗІК). Їм буде доручено це робити», – пояснив Євген Пастух.

Спілкуючись із журналістам, заступник голови ОДА зазначив, що ситуація, яка сьогодні склалася на Грибовицькому сміттєзвалищі, «не влаштовує ні нас, ні вас».

Крім того, за словами Євгена Пастуха, кислі гудрони у області насправді є не тільки на Грибовицькому сміттєзвалищі: вони ще лежать у Дрогобичі та у інших містах Львівщини.

http://zik.com.ua/ua/news/2010/09/20/245812

четвер, 15 липня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] На плечі Львівської облради хотіли повісити озера кислих гудронів у Грибовичах. Чим не нова афера?

Значний резонанс викликало намагання передати у комунальну власність Львівської обласної ради гудронні озера на Грибовицькому сміттєзвалищі. Показово, що питання про це постало раптово наприкінці останнього перед канікулами засідання сесії Львівської обласної ради.

Активно «протиснути» це питання намагалися кілька депутатів з фракції «Пора». Ще б пак, адже саме представник цієї фракції підприємець і депутат Олег Кристиняк очолює комунальне підприємство Львівської обласної ради «Тотальне перероблення відходів», яке мало б зайнятися утилізацією гудронів.

Природно, що у депутатів виникло запитання – чому облрада має взяти під свою відповідальність одну з найбільших екологічних проблем області. Проте з'ясувати остаточні мотиви пропонованого рішення, на жаль, так і не вдалося.

На потребі прийти це рішення наполягав голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської облради Ростислав Бондаренко. З його слів, розгляд цього питання на сесії облради ініціювала обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, проект рішення розробило профільне управління Львівської ОДА. Проте жоден з депутатів із профільних комісій облради, присутніх у залі, не підтвердив, що був присутнім на засіданні цієї комісії.

Як пояснив Бондаренко, насамперед йдеться про кислі гудрони, які є в ставках-накопичувачах і не перебувають на балансі ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». «У заставі банку є 150 тис. тонн гудронів. На думку комісії та міської громади, всіх гудронів є близько 500-600 тис. тонн», – повідомив Бондаренко. Він запропонував депутатам взяти на баланс кислі гудрони, облікувати їх та вжити заходів для їх утилізації.

На запитання депутатів представник обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповів, що йшлося лише про те, щоб вжити заходів для утилізації, а тому і далі було незрозуміло, звідки взялося рішення про передачу озер на баланс облради.

У ситуацію втрутився голова обласної ради Мирослав Сеник, який попросив Бондаренка продемонструвати письмове звернення чи прохання взяти озера на баланс. Однак такого не виявилося. Тому виступ Бондаренка і слабкі наміри окремих депутатів переконати решту у доцільності такого кроку були сприйняті сесійним залом, м'яко кажучи, як дуже велике непорозуміння. Через це і викликали неприкрите обурення більшості депутатів.

Адже про жодну вигоду від такого кроку для обласної ради не йдеться. Беручи озера на баланс, обласна рада отримує лише чужу задавнену проблему, для вирішення якої необхідно дуже багато часу і грошей.

Проте деякі мотиви стануть зрозумілішими, якщо глянути на проблему з іншого боку. Вже майже три роки при обласній раді функціонує комунальне підприємство львівської обласної ради «Тотальне перероблення відходів» під керівництвом депутата Олега Кристиняка. До слова, після закінчення сесії, цьому депутату довелося вислухати чимало докорів з боку колег, які стосувалися цого рішення.

Депутати пригадують, як на початку заснування підприємства депутатів переконували у його доцільності. Ініціатори, зокрема, й депутат Дем'ян Малярчук переконували, що буквально через рік доходи від діяльності підприємства почнуть поповнювати обласну казну. Проте і до цього часу КП на своє функціонування отримує гроші з обласного бюджету, які вимірюються сотнями тисяч гривень щорічно. А після двох років мовчання, наприкінці каденції, депутати висунули нову ідею, кінцевий результат якої міг би бути дуже плачевним для області.

Врешті-решт після тривалого обговорення і дискусій депутати не погодилися взяти кислі гудрони у комунальну власність, мотивуючи тим, що хтось хоче перекласти цю проблему з хворої голови на здорову. За це рішення проголосували лише 43 із потрібних 61 депутата.

Депутати наголошували, що утилізація коштує немалих коштів, яких наразі в бюджеті немає. Облрада доручила з'ясувати, хто є власником цих кислих гудронів і хто стоїть за тим, щоб їх скинути на плечі обласного бюджету. Натомість у кулуарах депутати почали обговорювати питання, щоби заслухати звіт директора комунального підприємства Львівської обласної ради «Тотальне перероблення відходів» на найближчому засіданні сесії облради.

Водночас не виключено, що під завісу каденції цієї облради, питання кислих гудронів знову може виникнути на сесії. Можливо, у дещо зміненому вигляді. Але така вже склалася традиція В обласній раді – якщо питання «не йде», його будуть «проштовхувати» до безкінечності.

Нагадаємо, 6 липня 2009 року під час виїзного засідання робочої групи з питань Грибовицького сміттєзвалища (головою якої були голова Львівської ОДА Микола Кміть та міський голова Львова Андрій Садовий) було погоджено пропозиції щодо проекту рішення про утилізацію кислих гудронів, що є на території звалища.

Зокрема, у проекті рішення зазначалося:

«1. Ліквідатору ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» включити до вимог реєстру кредиторів роботи з належного зберігання, утилізації кислих гудронів та профінансувати їх за рахунок коштів ліквідаційної процедури. (Термін – до 13 липня 2009 року).

2. Ліквідатору ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» виступити замовником екологічного аудиту та забезпечити його проведення у термін, який не перевищує 60–90 днів.

3. Ліквідатору ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» профінансувати заходи із ліквідації витоків інфільтрату (кислої води) з амбарів кислого гудрону ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» і не пізніше 20 липня 2009 року розпочати реалізацію заходів.

4. Ліквідатору ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод» у тижневий термін після проведення екологічної експертизи оголосити конкурс на роботи з утилізації кислих гудронів».

середу, 14 липня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Депутати Львівської облради хочуть зобов’язати Янківа розібратися з кислими гудронами в області

Львівська обласна рада відмовилася брати собі на баланс кислі гудрони-відходи ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод». Відповідне питання розглядалося сьогодні під час сесії ЛОР.

Під час сесії депутати не підтримали проект рішення, який передбачав взяття на баланс комунального підприємства обласної ради «Тотальне перероблення відходів» кислих гудронів «Львівського дослідного нафтомаслозаводу».

Прийняття рішення ініціював голова бюджетної комісії ЛОР Ростислав Бондаренко. За його словами, нафтомаслозавод сьогодні є банкрутом, а у заставі банку перебуває 150 тис. тонн гудронів. Проте невідомо достеменно скільки їх є, оскільки, згідно інших джерел шкідливих відходів налічується близько 300-400 тис. тонн. Бондаренко запропонував облраді взяти гудрони на баланс, зробити облік, а потім зайнятися їх утилізацією.

Проте голова бюджетної комісії наткнувся на спротив з боку депутатів, які вирішили, що спочатку краще порахувати скільки насправді є гудронів, розрахувати вартість їх утилізації, а потім вирішити чи брати їх на баланс. Тому депутати ЛОР планують зобов'язати комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням першого заступника голови Львівської ОДА Мирона Янківа розробити концепцію поводження з кислими гудронами, що знаходяться у Львівській області.
13.07.2010
Вголос

суботу, 17 квітня 2010 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Сміття Грибовичів – біда, що вигідна чиновникам


Ситуація на сміттєзвалищі в Грибовичах вийшла з-під контролю. Міська та обласні влади неспроможні вирішити проблеми, які продукує це звалище.
Напередодні свят на сміттєзвалищі у Грибовичах перевернувся та ледь не потонув у смітті трактор, пошкодивши систему дегазації… І це лише один штрих до того, що відбувається у Грибовичах – упродовж багатьох років сторінки львівських газет та стрічки інформагентств рясніють величезною кількістю повідомлень про надзвичайні ситуації на сміттєзвалищі. Піднявся рівень фільтратів, стався витік гудронів, сміття знову насипають на рекультивовані площі, мешканці Грибовичів перекрили дорогу…
Міська та обласна влади заплутались у тіньових схемах та ігнорують проблему. Більше того ні місто, ні область не мають ні фінансів, ні засобів для її вирішення.

Дурні чи злодії

Довести безсилля влади доволі легко. Чому сміттєзвалище вже стільки років створює проблеми? У владі сидять дурні, які не вміють їх вирішити? Чи, можливо, злодії, які хочуть на цьому нажитися?
Судіть самі: полігон захоронення твердих побутових відходів заснований 1956 року, і за час його існування сюди було вивезено понад 50 млн куб. м сміття, розміщених на 40 га. Уявляєте розмір нашого з вами менінгіту? Якщо ні – допоможу.
навалено у 5 разів більше.
Довідка.

За офіційними даними це найбільше звалище в Україні, а, можливо, не лише в Україні. Для прикладу, найбільшим звалищем у світі вважалася нещодавно закрита сміттярня Нью-Йорка, де гори наваленого непотребу сягали 70 метрів у висоту. На нашому рідному звалищі вже є терикони заввишки 65 метрів.
У Росії одними з найбільших звалищ вважаються «Кучино» в Московській області, «Софрони» в Пермі, міський полігон м. Томська, звалище «Широкорєчная» в Свердловській області, полігон в м. Челябінську, на яких накопичено понад 10 млн т побутових та промислових відходів.
На сміттєзвалищі у Грибовичах

Будемо порівнювати бюджети Нью-Йорка, Московської області та наші обласний і міський бюджети? А мешканцям Грибовичів та Мелехова, знову обіцяють, що всі їх проблеми найближчим часом будуть вирішені.
Людей дурять, що їхні проблеми будуть вирішені? Якщо так, то це злочин. Якщо ж чиновники, дійсно, в це вірять, то вони, м'яко кажучи, немудрі.
У Мумбаї, де навколо звалища мешкає 400 тис. мешканців, тільки на боротьбу з неприємним запахом зі звалища виділяють неймовірні суми. Там гори сміття оприскують дезодорантом Sanil Supreme з приємним ароматом трав!
У нас звалище знаходиться практично в межах міста, в якому проживає понад 700 тис. мешканців. Але нашій владі, певно, поки що не пахне?
«Ньюсуік» писав: «Америка потопає у смітті», і у США Агенцією захисту навколишнього середовища була розроблена загальнодержавна програма, виконання якої дозволило збільшити рівень утилізації відходів з 10 до 25%! Без державної підтримки це неможливо було реалізувати. А 1992 року на конференції в Ріо-де-Жанейро проблема твердих відходів була визнана однією з тих, що гальмують стійкий розвиток світового господарства!
Довідка.

У другій половині 80-х років у світі розпочалася так звана сміттєва криза. Журнал

Ще п'ять років тому губернатор Олійник казав: «Лише щоб зупинити витоки, треба близько 400 тисяч гривень. Сесія має виділити 250 тисяч гривень... У нас джентльменська угода з містом – ЛОДА займається гудронами, місто – фільтратами. Рахунок триває на дні, люди мені повірили».
Де зараз той Олійник? А гудрони, фільтрати і нині на місці...


Примарні мільйони на смітті

Визнати своє безсилля міським та обласним чиновникам, певно, заважає золотий туман, що стелиться над сміттєзвалищем. Вони вірять, що на смітті можна багато заробити, а долі людей, які гинуть через екологічне лихо, їм «по-барабану».
Заробляти, дійсно, можна, тільки от черги величезних корпорацій, та ще й з мішком «відкатних», щось не видно.
Візьмемо газ, який можна відбирати на сміттєзвалищі. Газоємкість сміттєзвалища оцінюється у 700 млн метрів кубічних біогазу і зараз його видобуванням, в рамках Кіотского протоколу, займається ТзОВ «Гафса», але, судячи із судових позовів міської ради до цієї фірми, із цим видобутком є якісь проблеми.
Партнер і співзасновник ТзОВ «Гафса» Ігор Ковальчук казав під час одного з інтерв'ю: «Повної рекультивації за умовами договору ми робити не зобов'язані. У нас є гроші на часткову рекультивацію – на перекриття 30% обсягу звалища. Інвестора це задовольняє, аби відібрати біогаз. Але щоб повністю рекультивувати звалище, того недостатньо. Якщо міська влада побачить, що ми добре виконуємо свої обов'язки із дегазації, то, можливо, ми будемо виконавцем робіт із цілковитої рекультивації за кошти з міського бюджету».
Все, що забажаєте, – але за ваші гроші!
Просвічує золоте дно і в озерах з кислими гудронами.




Довідка.

Кислий гудрон – смолоподібна високов'язка речовина, яка містить різноманітні органічні з'єднання, сірчану кислоту та воду. Навколишньому середовищу насамперед загрожує кислота, яка потрапляє у повітря, забруднює воду та землю.
У США кислий гудрон – друга за важливістю (після сірки) сировина у виробництві сірчаної кислоти. Переробляють його за рахунок високотемпературного розщеплення.
У Росії винайшли дешевший та ефективніший спосіб переробки гудронів. Вчені з НДІ Новгородського державного університету імені Н.І.Лобачевского під керівництвом доктора хімічних наук, професора Аркадія Зоріна винайшли нову технологію, суть якої полягає у наступному: органічна частина відходів підлягає впливу тонкоплівчастого крекінґу, з одночасним утворенням рідкого палива та коксу; неорганічна складова – сірчана кислота – переробляється в гіпс; крекінґ відбувається в оригінальному реакторі, вільний від сірчаної кислоти гудрон зневоднюється, частина підготованого у такий спосіб гудрону подається в реактор, де і відбувається крекінґ.
Рідке паливо має чималий попит, кокс – служить сировиною для виробництва високоякісного активованого вугілля, електродів та інших графітових матеріалів.
Стабілізоване рідке паливо можна використовувати за прямим призначанням чи змішувати з частиною нейтралізованих гудронів для отримання мазуту марки М-100.
За цією технологією з 1000 кг кислих гудронів по новій технології можна отримати:
  • 600 кг рідкого палива;
  • 110 кг коксу;
  • 60 кг газоподібних вуглеводів;
  • 230 кг гіпсу.
Із 600 кг рідкого палива при змішуванні з очищеним гудроном можна отримати до 1400–1500 кг мазуту марки М-100.

На нашому величезному смітнику зберігається, за різними даними, від 200 до 500 тис. тонн кислих гудронів. Шалені гроші! Вартість самих тільки гудронів оцінюється у декілька мільйонів гривень.
І знову ж таки немає бажаючих…
Немає? Напевно, все з тієї самої причини. Солідні іноземні компанії, якщо й прийдуть сюди, то, однозначно, наші чиновники з того нічого не матимуть. А так прийде сумнівна фірма, яка буде відмивати гроші, а не виконувати належну роботу.
Перший заступник міського голови Львова Олег Синютка, коментуючи невдалий конкурс на право утилізації міських відходів, який компанії, що являються світовими лідерами утилізації проігнорували, заявив: «Ми розуміємо, що переробка твердих побутових відходів і комплексна рекультивація потребує значних капіталовкладень, і таких компаній у світі є одиниці».
Ото ж бо й воно. Звалищ багато, а компаній, які можуть впоратися з техногенною катастрофою таких масштабів, – одиниці і вони звикли до цивілізованих методів роботи, якими наша мерія не особливо переймається.
До речі, з тими гудронами взагалі анекдотична ситуація. Вони належать ВАТ «Львівський дослідний маслозавод», на якому триває процедура санації. Наразі гудрони перебувають у заставі Запорізького банку.

21 липня сміттєзвалище закриють?

Насправді, Грибовицьке сміттєзвалище настільки серйозна проблема, яку Львівщина самостійно вирішити навряд чи зможе. Про це постійно кричать експерти, проте замовчує влада.
Не зможе з двох причин. Перша – представники львівської влади не здатні якісно виконувати свої обов'язки. Не вірите – візьміть за приклад стадіон до «Євро-2012», який місто будувало так, що ледь Львів не втратив права проводити матчі єврочемпіонату. Квітники та лавочки на площі Ринок ставити ми це вміємо, це наш рівень, а серйозні об'єкти – тяжко.
Друга причина – катастрофу такого масштабу (а йдеться про проблему рівня аварії на Чорнобильській АЕС) здатні потягнути лише на загальнодержавному рівні.
«Найгірше те, що ще років п'ять назад була підписана чотиристороння угода, – розповідає ЗІКу депутат Жовківської районної ради Ігор Максимів. – Її з тодішніми мером Львова, головою Львівської ОДА та облради підписував я, ще будучи головою райради. Ще тоді сміттєзвалище мали закрити, але умов угоди так і не виконали».
На сьогодні чаша терпіння переповнена, і депутати Жовківської райради готові прийняти рішення про закриття з 21 липня Грибовицького полігону. Назавжди!

Довідка.

Ще 2005 року голова земельної комісії Грибовицької сільської ради Іван Лісович казав: «За останні три місяці у селі Грибовичах померло 36 осіб і народилося лише 7. Районна лікарня і лікарня у м. Дубляни не дає нам даних щодо захворюваності наших мешканців. За нашими спостереженнями, в основному, мешканці хворіють на онкологічні захворювання, на горло та бронхи. У нас кожна вагітна жінка з перших днів і до кінця вагітності лежить на підтриманні».
Ще раніше, у 1992 року, проаналізовано стан онкопатії серед населення Грибовичів, Дублян. При цьому виявили у них удвічі-вчетверо вищу захворюваність на рак різних органів, ніж у мешканців інших районів області.
Санстанція визнала воду у колодязях Малехова непридатною для пиття.
Із роками краще не стало.

Інвестиції в життя

Із таненням снігу проблема з навколишнім середовищем біля сміттєзвалища загострюється, каже заступник голови комісії з питань планування території Львівської облради Богдан Кук, оскільки очисних споруд немає і небезпечні відходи потрапляють у ґрунтові води. І щороку ця ситуація погіршується.
Щоб врятувати ситуацію потрібно визнати Грибовицьке звалище з прилеглими до нього населеними пунктами зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Також, за словами депутата, актуальним залишається пошук інвестора. «Не можна всі проблеми вирішувати виключно за кошти держбюджету, потрібні нові підходи. Тому нам не треба боятися інвесторів з Австрії та Німеччини, які хочуть вкладати кошти у переробку побутових відходів»
Проте наша влада дуже не хоче оголошувати Грибовицьке сміттєзвалище зоною надзвичайної екологічної ситуації прикриваючись туристичними атракціями області та «Євро-2012». Щодо потужного іноземного інвестора, то його до наших тіньових правил гри і танком не притягнеш (пошук інвестора на будівництво стадіону до «Євро-2012» чергове тому підтвердження.

Довідка.

Закон «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» передбачає, що зона надзвичайних екологічних ситуацій – це окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація; надзвичайна екологічна ситуація – це надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави; негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.
Згідно зі ст. 5 Закону підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:
  • значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;
  • виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів;
  • негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;
  • негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;
  • значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.

Що означає запровадження зони надзвичайної екологічної ситуації для людей? Паралельно з пошуком коштів на ліквідацію неподобства, держава повинна відселити людей з місць, небезпечних для їх проживання, з обов'язковим наданням їм житлових приміщень для постійного або тимчасового проживання. Якщо ж з'ясується, що житло стоїть на території, яка довший час буде непридатною для проживання, господарі цього житла зможуть придбати інші будинки чи квартири будь-де в Україні.
Потерпілим, які залишаться на попередньому місці проживання, надається щомісячно грошова допомога не менше: 50% мінімальної заробітної плати на кожну особу. Пенсіонери отримують 50% мінімального розміру пенсії за віком для пенсіонерів усіх категорій
Тобто, йдеться про серозні інвестиції в людське життя. Проте всі ці виплати – копійки порівняно з грошима, які держава може втратити, якщо Грибовицьке сміттєзвалище «вибухне» на повну потужність – відселяти доведеться не тільки мешканців Грибовичів та прилеглих сіл, але й Львів.