"Кредит під токсичні відходи“

Львівський дослідний нафтомаслозавод” взяв гроші в комерційних структур під заставу гудронів! 200 тисяч тонн токсичних відходів, які нині є на балансі “Львівського дослідного нафтомаслозаводу” можуть стати “нічийними”, себто перейти у власність місцевої громади. Власне такого розвитку подій побоюються деякі захисники довкілля у зв’язку з фінансовими труднощами підприємства та початком судової справи у Львівському господарському суді щодо визнання заводу банкрутом. Якщо їх побоювання стануть реальністю, Грибовицьку сільську раду ощасливлять 200 тисячами тонн кислих гудронів, себто майже по 100 тонн кожному грибовицькому ґазді...

Гудронна історія. Читати далі...

середа, 4 лютого 2009 р.

Банк „Форум” знає, хто може переробити гудрони?

„Ратуша" вже повідомляла про побоювання екологів щодо долі кислих гудронів, які зберігають на території сільської ради Грибовичів, оскільки власник токсичних відходів ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод" на межі банкрутства, триває судовий процес щодо визнання заводу неплатоспроможним. Якщо завод визнають банкрутом, гудрони можуть стати „нічийними". Водночас, як не дивно, токсичні відходи, що накопичувалися в озерах неподалік сміттєзвалища вже понад півстоліття, несподівано стали об'єктом застави: АКБ "Форум" і ТзОВ "Техномаст" опинилися в першій черзі кредиторів, оскільки їх позики забезпечені заставою — кислими гудронами.

На офіційний запит до банку „Форум", чим керувався банк, надаючи позику під заставу токсичних відходів, газеті „Ратуша" офіційно Львівська філія Акціонерного комерційного банку „Форум", за підписом керуючого Львів­ською філією Ю.І.Харчука, повідомила: „Оцінка вказаного вище майна (кислих гудронів у кількості 11 445 тонн. — Н.Г.) проводилась відповідними спеціалістами Львівської філії банку, виходячи з різних критеріїв оцінювання (зокрема, бралися до уваги оголошення про продаж гудронів, які пропонувалися іншими підприємствами, розміщені в ЗМІ та Інтернеті)... Банку також відомо, які саме підприємства можуть при необхідності провести утилізацію гудронів... Банку не відомо, наскільки збитковий чи прибутковий процес переробки гудронів".

Тож, на превеликий жаль, чіткої  інформації про те, якими даними, окрім оголошень у ЗМІ та Інтернеті (висновки експертів, хімічних лабораторій, під­приємств, що займаються переробкою подібного роду відходів) керувалися „відповідні спеціалісти Львівської філії банку "Форум", газета не отримала. Адже лише оголошення в ЗМІ та Інтернеті не могли стати вирішальним фактором для банку, що надає кредит під заставу під час перевірки реальної вартості заставленого майна. Бо нині навіть бабусям, які „скінчили три кляси" відомо: чесному слову ніхто не вірить, і купуючи „свіжі помідори", бабці йдуть, і бодай ті помідори мацають, не довіряючи напису на етикетці. А що ж казати про спеціалістів банку?!

Ще одне запитання, яке виникло в „Ратуші", під час ознайомлення із відповіддю, стосується речення: „Банку не відомо, наскільки збитковий чи прибутковий процес переробки гудронів". А якими тоді факторами керувався банк, надаючи кредит під заставу гудронів? Та ж не лише кількістю(?!): якщо чогось багато, то і коштує воно дорого?

І останнє, найбільш пекуче (особливо для мешканців Грибович, над чиїми головами темною хмарою повисли токсичні відходи) запитання до офіційної відповіді банку „Форум": Хто вони, ті підприємства, які можуть за необхідності провести утилізацію гудронів? І скільки їм за ту утилізацію доведеться заплатити? Адже це питання цікавить багатьох людей!  „Гудрони, такі ж, як у Грибовичах, є лише в Росії, і досі їх у світі ще ніхто не переробляв", — заявив виконавчий директор ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод" Микола Заєць.

P.S. Під час чергового засідання щодо визнання ВАТ „Львівський дослідний нафтомаслозавод" неплатоспроможним керуючий санацією не зміг пред'явити план санації та назвати ім'я інвестора і пообіцяв зробити це під час наступного судового засідання 17 березня. Суддя, що провадить справу, попередила: якщо не буде плану санації та інвестора, доведеться говорити про банкрутство заводу.

Нагадаємо, що "Львівський дослідний нафтомаслозавод" вже звертався до міської ради з проханням (підписав в.о. голови правління Микола Заєць) змінити цільове призначення майна: будівель заводу і земельних ділянок (водоймищ), що мало б стати „вагомим внеском у розвиток торговельної, готельної, офісної та житлово соціальної інфраструктури міста".

Тож наразі просвіту не видно: інвестора не знайшли, плану „оздоровлення" заводу досі немає, а кредиторам, найбільш імовірно, зручніше буде повертати позику грошима, отриманими від продажу майна підприємства, аніж тоннами токсичних відходів.

Наталя ГОРБАНЬ 
"Ратуша", 22 січня / 22.01.2009