На Львівщині незаконно видобувають кислі гудрони, вбиваючи довкілля

ZIK
Кислі гудрони – це продукт нафтопереробки. В’язка рідина чорного кольору, що містить разом з органічними речовинами від 15-ти до 70% сірчаної кислоти. Вона захована в озерах, що на Грибовицькому сміттєзвалищі. Видобування гудронів згубно впливає на екологію,провокує у людей рак. Втім підприємцям начхати на такі факти.

Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» з ведучим і лідер гурту «The ВЙО» Мирославом Кувалдіним.

Гудрони – відходи виробництва трансформаторної оливи одного із найбільших підприємств Львова минулого століття – Дослідного нафтомасляного заводу.

«Приблизно сорок тисяч тон оливи тут виробляли протягом року. Така кількість є небезпечною, а тому для очистки потрібною була сірчана кислота. Наслідок такого дуету – кислотний гудрон», – пояснює доцент кафедри хімічної технології переробки нафти та газу Петро Топільницький.

Після закриття заводу ніхто не знав, що робити із відходами, а тому їх просто захоронили. Так на території Грибовицького сміттєзвалища утворилося три небезпечних озера.

«Колись там було чотири озера, але одне, на жаль, засипали сміттям. Загалом, це відходи, які впливають на здоров’я, на спадкову репродуктивну функцію і печінку», – коментує екологиня Алла Войціховська.

Замість того, аби рятувати ситуацію, нахабні підприємства наживаються на гудронових озерах.

«У 2006 році ПП «Алвема» незаконно викачувало гудрони і відправляло їх у Макіївку. Всі озера покриті захисним шаром води, бо це не дозволяє випаровуватися і займатись гудронам. Але для того, аби добути речовину – перший шар необхідно зруйнувати. До того ж, в одне із озер зливали фармацевтичні заводи відходи, а влітку тут стояв запах антибіотиків», – розповідає громадський активіст і мешканець Грибовичів Марко Шпікула, який протягом десяти років бореться з проблемою.

«Сірчана кислота – це розчин, який під час видобутку гудрону потрібно десь злити. От і підприємство злило все вниз, по рельєфу. Це просто злочин проти людей і довкілля!», – гнівається еколог Алла Войціховська.

Так у Грибовичах утворилося озеро із сірчаною кислотою, яке через свій вміст не замерзає навіть в сильні морози.

«Це озеро розчиняє усе, крім скла. Тут є канави, які сягають до річки Малехівки. Є ризик, що забруднена вода мандрує далі», – коментує активіст Марко Шпікула.

Начальник відділу дозвільно-ліцензійної діяльності Мінекології пояснює, що ліцензії на поводження з кислим гудроном нікому не видавав.

«Із 264 ліцензіатів у нікого нема дозволу на роботу з кислими гудронами. Адже мусить бути прописаний технічний регламент поводження», – говорить начальник відділу Сергій Жукаускас.

На ще одному озері в Грибовичах працюють підприємці з »Дослідного виробництва» і кажуть, що допомагають довкіллю.

«Ми займаємося цим дуже довго, маємо всі документи, ліцензії. В нас стоїть котельна установка, у ній нагрівається вода до температури пари, далі розігрівається рідина і гарячою завантажується на утилізацію. Ми робимо усе, щоб не шкодити довкіллю», – говорить представник компанії «Дослідне виробництво» Павло Чернищук.

У обласній Держекоінспекції іншої думки. Адже неодноразово проводили дослідження поблизу озер з гудронами.

«Збитки, завдані Малехівській сільській раді через забруднення річки, становлять близько 800 тисяч гривень», – коментує начальник обласної Держекоінспекції Микола Маланич.

«Там є кадмій, ртуть, свинець. Вони впливають на всі органи, викликають рак», – зазначає еколог Алла Войціховська.

«Поряд є село Збиранка, де на десять новонароджених – троє мають онкологію. Є вади на генному рівні, наприклад, люди з шістьма пальцями», – розповідає активіст Ігор Муравський.

Згідно із законом, відповідальність за гудрони лягає на власників. Та визначити, хто вони – непросто. Колишні активи нафтового гіганта ще у 2016 перейшли в приватні руки.

З ухвали господарського суду Львова про ліквідацію нафтомаслодослідного заводу відомо, що його передали івано-франківському ТОВ «Комерц про 777».

«Втім, нині «Екоінвестгруп» та «Дослідне виробництво» намагаються видобувати гудрони», – каже начальник обласної Держекоінспекції Микола Маланич.

Саме на плечі цих фірм ляже компенсація екологічної шкоди, завданої місцевим громадам, запевняють в обласній екоінспекції. Та місцеві мешканці у правосуддя не вірять. Адже щодо «Екоінвестгруп» досі тривають кримінальні провадження, а рекультивації навіть не починали.

https://www.youtube.com/watch?v=X1zYRsFKXlI&feature=youtu.be

 https://zik.ua/news/2018/03/19/na_lvivshchyni_nezakonno_vydobuvayut_kysli_gudrony_vbyvayuchy_dovkillya_1287797